Комерційний директор Gambit Esports Давід Даштоян опублікував своє бачення майбутнього кіберспорту в Росії. В цілому навіть російська сторона згодна з тим, що російському кіберспорту скоріше за все настане кінець.
Нагадаємо, що зараз Gambit знаходиться під потужними міжнародними санкціями, пов’язаними з війною в Україні та підтримкою клубом політики російського керівництва.
Нижче ми публікуємо переклад статті на порталі Inc. Текст публікується в оригінальному форматі, де речі не називаються своїми іменами. Війну в Україні автори називають «спеціальною операцією». Редакція Gameinside засуджує таку риторику.
Після 24 лютого постраждали практично усі сфери вітчизняного бізнесу. Кіберспорт, як і традиційний спорт, не став винятком. Про те, з якими труднощами зіштовхнулися російські кіберспортивні організації, розповідає Inc. комерційний директор Gambit Esports Давид Даштоян.
З чого все почалося
У перші дні після початку «спецоперації» в Україні відразу кілька організаторів турнірів оголосили про обмеження на виступи російських кіберспортсменів на міжнародних змаганнях.
Так, 1 березня український турнірний оператор WePlay оголосив про те, що не допустить російську команду Virtus.pro до участі в турнірі з Dota 2, який проходив у цей час у Дубаї. У той же день компанія BLAST, що організовує змагання з гри CS:GO, анонсувала заборону на участь російських колективів у своїх турнірах у «оглядному майбутньому».
Про аналогічні заходи заявив видавець EA, заборонивши російським кіберспортсменам брати участь у турнірах з Apex Legends, незважаючи на високі позиції росіян у рейтингах (на момент заборони склад Gambit Esports з Apex Legends займав другий рядок у рейтингу європейських команд).
У деяких випадках гравців російських організацій дозволили допускати на змагання лише у статусі незалежних спортсменів – під нейтральною назвою та не у формі свого клубу. Наприклад, гравці складу Virtus.pro з CS:GO відправилися на турнір ESL Pro League у Дюссельдорфі під тегом Outsiders — Ізгої. На час проведення турніру їм заборонено асоціюватися зі своїм клубом, а також просувати партнерів та спонсорів організації.
Бізнес страждає насамперед
Обмеження щодо участі у змаганнях закономірним чином призвели до того, що від роботи з російськими кіберспортивними організаціями стали відмовлятися частина спонсорів. Як мінімум кілька партнерів вітчизняних кіберспортивних клубів ухвалили рішення про припинення або розрив спонсорських контрактів.
Деякі компанії прийняли це рішення через неможливість більш просувати свій бренд на формі клубів, що підтримуються ними. В інших випадках такі рішення було ухвалено на знак солідарності проти «спецоперації» на території України.
Деякі закордонні компанії перестали працювати з російськими кіберспортивними організаціями через фактичну нездатність продавати свою продукцію російській аудиторії. Наприклад, постачальники digital-послуг — передплатні послуги, NFT і крипто-проекти — більше не можуть приймати оплату від російських користувачів через обмеження на роботу платіжних операторів Visa і Mastercard в Росії.
Навіть російські рекламодавці часом заморозили просування на час загострення геополітичної обстановки — кіберспорт не став винятком.
Для тих же брендів, які вирішили продовжити роботу з вітчизняними клубами, цінність спонсорських інтеграцій тепер під питанням — принаймні на невизначений термін. Російські команди або не допускаються до турнірів, або беруть участь під нейтральним статусом і не у формі клубу — відповідно, бренди не отримують охоплення без попадання їхніх логотипів на трансляції змагань.
Дзеркальним відображенням проблеми стало те, що від роботи з російськими брендами відмовлялися зарубіжні кіберспортивні компанії. Так, українська студія WePlay оголосила про розрив контрактів із російськими партнерами. Про аналогічне рішення оголосив український кіберспортивний клуб Natus Vincere, розірвавши угоду з Тінькофф Банком.
Ситуація в Україні також призвела до того, що з деяких російських організацій почали йти гравці. Наприклад, український кіберспортсмен Андрій Ghostik Кадик вирішив залишити посаду тренера російської організації Team Empire.
Що чекає на російський кіберспорт далі
Зараз багато гравців на кіберспортивному ринку зайняли позицію очікування, проте кілька можливих сценаріїв розвитку подій вже вимальовуються.
Сценарій 1 – організація замкнутої кіберспортивної екосистеми всередині країни.
Деякі клуби та турнірні оператори роблять спроби організувати локальні кіберспортивні ліги за участю клубів із СНД. У більшості випадків подібні проекти спонсоруються російськими букмекерськими компаніями, які також постраждали від обмежень щодо участі росіян у міжнародних змаганнях.
У цьому сценарії є кілька невідомих. По-перше, незрозуміло, чи вдасться укомплектувати лігу достатньою кількістю колективів виключно з Росії, адже кіберспорт у нашому регіоні завжди включав у себе всі країни СНД. Якщо російська ліга проходитиме одночасно з великими міжнародними змаганнями (швидше за все, зі значно більшим призовим фондом), то на участь клубів із Казахстану, Білорусі чи інших країн СНД розраховувати буде важко.
По-друге, цей сценарій може бути порушений видавцями ігор, які можуть обмежити проведення регіональних ліг. Цього, найімовірніше, не станеться з популярними в Росії іграми Dota 2 і CS: GO, проте може статися з дисциплінами League of Legends або VALORANT, видавець яких – компанія Riot Games – забороняє проведення неакредитованих ними змагань.
Проте, за всіх своїх нюансів, цей сценарій може дозволити російським кіберспортсменам зберегти змагальну форму хоча б у найближчій перспективі, а фанатам вітчизняних організацій дозволить продовжити вболівати за улюблені клуби.
Сценарій 2 — припинення діяльності російських клубів.
«Спецоперація» в Україні може призвести до того, що частина російських кіберспортивних організацій припинить свою діяльність, втративши спонсорські доходи, які складають основну частину їхніх бюджетів, — це особливо актуально для менших організацій.
Іншим наслідком дестабілізації на ринку кіберспорту може стати релокація частини клубів за кордон. Однак не до кінця зрозуміло, чи стане вихід із російської юрисдикції достатньою підставою для організаторів турнірів, щоб знову дозволити росіянам виступати на змаганнях. Але так чи інакше релокація всіх гравців та менеджменту організації за кордон навряд чи стане доступною опцією для всіх — дозволити собі таке зможуть лише найбільші бренди.
Сценарій 3 — нормалізація ситуації та повернення до «того, як було».
На цей час важко судити про можливість такого сценарію за відсутністю будь-яких передумов.
З точністю можна стверджувати лише те, що у поточних реаліях російським клубам буде дуже важко продовжувати свою діяльність. І вихід із ситуації необхідно знайти найближчим часом — інакше ми ризикуємо втратити «російське кіберспортивне диво», коли наші команди перемагають на найбільших міжнародних турнірах і впевнено посідають провідні рядки світових рейтингів.