Вчера в “Назгуле” праздновался своеобразный юбилей. Исполнился ровно год работы одного из администраторов – GreatDragon’а. За год его работы было много всякого интересного (пару отпусков за свой счёт, одно увольнение), но Г.Драгон по прежнему с нами.
Так вот, очень не многие знают, что вышеупомянутый админ строчит в стол мегапапские креативы, один из которых я и выцыганил у него обманным путем и предлагаю вашему вниманию.
WARNING! Как обычно врубится только Львов и Днепр (привет Джо!).
Итак…
І зараз Я – скромний оповідач, розповім вам це, можна навіть сказати: “Висвітлю події тих далеких днів, коли ше ігри були класні і абсолютно всі неповторні, коли со’нце яскравіше світило, коли небо було синішим і у Львівському Кінотехнікумі ще не було “європейців”.
Колись (про це писалось вище) жив собі Драгон. Жив і не тужив. І числився він тоді в злобній армії темних Назгулів. І не просто числився, а був одним з воєнначальників його армії. Причому був самим темним, з чорною душею – і тому діяв виняткого вночі. Цією армію керував самий жорстокий воєвода з тих, які памятає історія – ТРУПЕР. Це імя настільке страшне, шо всі хто числився в протистантах з жахом в очах, пошепки, з відразою до цього слова вимомляли його в темних кутках нашої, забутої всіми богами, реальності. Ті хто були трохи сміливіші, і відчували в собі якість сили і підтримку однодумців, навіть відкрито виступали проти тиранії ТРУПЕРА. Правда ніякої шкоди вони завдати йому немогли, так деколи кидались голословними фразами, повязаними обовязково з брудом і імям найжахливішого воєводи. ТРУПЕР дивився на це все з жартом, і відверто співчував їх немічності і “нікчемності”.
Нажаль факт залишається фактом: тотальну диктатуру впроваджену ТРУПЕРОМ неміг ніхто повалити. Ті хто виступав проти неї нещадно придушувались і каралися “фінансовою” смерттю.
В ті часи війна була повсякденним явищем. Тому майстені воїни були у великій повазі. Всі ними захоплювалися і в кожного був свій Герой. Найбільш майстерні воїни і найбільша кількість Героїв були в арміїї ТРУПЕРА. Для тренування цієї масси народу використовувалися так звані “Копмьютені Клуби”. Чому в назві було присутнє слово “компьютерні” історія незнає. Навіть до нашого часу ніхто з вчених не може розшифрувати значення цього слова. Існує тільки загальне припущення, що це був один з видів магії, присутньої в ті часи. Найбільші клуби мав ТРУПЕР. Він всіх примушував вступати в ряди своєї армії і тренувалися на полях бою своїх клубів. Воїни армії Назгул були найвправнішими і це дуже подобалось ТРУПЕРУ. Він всіляко заохочував їх прагнення до вищого і чогось більшого, тому щотижня дарував найкращим з своїх воїнів різноманітні призи. В основному це були квитки в “Кінопалац”, де його воїни могли відпочити від щоденної роботи. Треба уточнити, що коштувало це задоволення досить дорого і ходити “нахаляву” в цей заклад могли тільки кращі з воїнів армії Назгул.
І от одного разу чорному воєнначальнику Драгону у вісні прийшловидіння. Прийшов до нього кривавий бог жадності Яндекс. Спитаєте: “Чому жадності?”. Тому шо він хотів мати мати все шо тільки існує “на світі, хотів шоб поклонялись лише йому і тільки йому одному приносили дари. Він дуже ревносно відносився до інших богів. Спитаєте: “Чому кривавий?”. Тому шо він ішов до своєї мети незважаючи нінащо, він досягав цілі будь яким способом, а так як його цілі часто суперечили інтересам інших богів і не тільки приходилось застосовувати крайні заходи: лилися ріки невинної крові, плач дітей, ридання матерів над могилами павших Герої
Значить прийшов до нього Яндекс і каже: Мені потрібен могутній артефак, який зберігається у скарбниці вашого головного “компьютерного клубу” – 20 золотих дисків. Саме завдяки цим дискам воїни клубу Назгул були такі майстерні. Річ в тому, що на цих дисках зберігалась інформація, можна навіть сказати що це були своєрідні аннали, в яких зберігалась історія воїнів стародавнього світу. Там вікривалися секрети їх майтерності, стилі бою і ше багато данних, які допомагали вижити в той жорстокий час. Крім того, диски були магічними і тому кожен хто іх переглядав набирався частини майстерності тих майстрів і тому ставав значно могутніших і небезпечнішим суперником для інших. Доступ до цих дисків мали тільки ТРУПЕР та його воєводи. А звичайним воїнам дозволялося переглядати диски в дуже рідких випадках, в основно в знак подяки за якісь визначні заслуги.
Принеси мені ці диски,- продовжував Яндекс.
У мене в вашій реальності є довірене лице. Це Чорна Відьма, яка прикідується сренькою бабусею і годує малюків цукерками. А в цукерках цих була страшна отрута. Той хто скоштує хочаб одну цукерту через 6 годин перетворювався на бездушного зомбі, основною ціллю якого було пошук і пожирання живої людської плоті. Роблячи це перетворення, Відьма поповнювала несчислені ряди армії Яндекса.
Відьма дасть тобі необхідні компоненти, щоб переправити диски через портал в мою реальність. Ось тобі карта місцезнаходження порталу.
Це карта зафіксувалась в памяті Драгона намертво. І вижжалась йому завжди, як тільки він закривав очі. Вона переслідувала його всюди, як нескінчене нічне страхіття. Три дні він не знаходив собі місця, незнав що робити.. З дної сторони ТРУПЕР. Стільки років відданої служби, стільки років самопожертви заради армії Назгула. А з другої сторони Яндекс, який по трупах доходить до своєї цілі. І одного дня він таки знайшов вихід з цієї, здавалось, безвихідної ситуації. Він звернувся за допомогою до темного чаклуна Цеде-Рома.
Всі вважали цього чаклуна божевільним і ніхто його не сприймав серйозно. Але Драгон знав, що чаклун наділений небувалою для простого смертного магічною силою.
Взамін за надану послугу чаклун попросив досить банальну плату: 60 рубінів розміром з кулак, мотивуючи це тим що вони потрібні для його магічних експериментів по переселенню душ. Дістати 60 рубінів не було великою складність, так як в скарбницях Назгула було незлічена кількість коштовностей. За ці рубіни Цеде-Ром зробив точні копії 20 золотих компактів Назгула, з єдиною різницею: вони не були наділені тою магічною силою і не впливали на переглядаючого їх і відповідно не наділяли їх ніякою наприродньою силою і здатністю до виживання в жорстоких боях.
І одною темною ніччю, взявши з собою одного самого відданого воїна, котрий називався кавеЛ, Драгон пішов до Чорної Відьми за компонентами потрібними для відправки компактів в реальність Яндекса. Добратись до відьми було не просто. Вона жила в найтемнішому куточку Темного Лісу, який в народі називали Шевченківський тракт. Пішла така назва від стародавнього мага, який перший зміг пройти цей ліс, подолавши всі його небезпеки.
Дорога до відьменого дому була повна небезпеки і переповнена запахом смерті.
Можливо Драгон і кавеЛ, так і не дійшли до неї, якби не мудрість Драгона. Справа в тому, що Дракон був воєводою Назгула і він нераз переклядав 20 магічних дисків, тому він звичайно знав історію мага Шевченка і
те як він зміг пройти Темний Ліс.
Ліс знаходився ніби в іншому вимірі, який по незрозумілилим причинам Пересікається з нашим і в ньому існують Три Світила. Ці світила періодично міняють, характеризуючи активність злих сил Темного Лісу. Зелене світло – найбільша активність і тому це найнебезпечніша пора для “гостів” лісу, жовте – активність зла значно менша, але все одно представляє собою досить велику небезпеку навіть для таких досвідчених людей як воїни армії Назгул. Червоне світило – це час тимчавої сплячки злих сил і тому найменше загрожує обриву “нитки житя” відвідувачів лісу.
Наділений такими знаннями Драгон і кавеЛ без особливих перешкод добрались дійшли до відьми.
Ми прийшли по наказу Яндекса,- каже Драгон, – Давай сюди компоненти для порталу, сука. Звичайно, о величний воїне. Для Яндекса все що завгодно. І Чорна Відьма дала Драгону 80 чорних рубінів і пергамент, на якому були написані руни, потрібні для відкриття порталу. Може вам ше цукерок в придачу дати, щоб ви свої сили поповнили, трохи розслабились, відпочили з дороги? – запитала відьма Засунь собі свої цукерки собі в жопу, кончена патаскуха! З цими словами воєвода Назгула і його відданий воїн пішли назад. Вийшовши з Темного Лісу вони зразу пішли на місце відкриття порталу, керуючись магічною картою.
Ніч, як на зло, видалась надзвичайно темною і холодною. Дійшовши до потрібно місця Драгон почав готуватись до відриття порталу. Це місця являло собою невеличку галявину в центрі якої стояв корний камінь. На цьому камені потрібно було написати руни з пергаменту. Після того як остання руна була написана недалеко від чорного каменя відкрилась тріщина реальностей, в яку потрібно було кинути 80 чорних рубінів. Але коли Драгон кинув останній рубін в трішину, то побачив що потрал не відкривається. От сука! Ця Чорна Відьма наїбала мене! От виберуся з цієї халепи, зайду до неї і нагодую цю старуху, її ж власними цукерками. Добре, що далекоглядний Драгон захопив з собою це невеличкий мішечок рубінів зі скарбниці Назгула. Вирішив що, ще ЗО штук буде достатньо він кинув їх в трішину реальностей. І тут раптово піднявся страшний вітер, який буквально виривав траву з землі. Навколо чорного каменя почали літати якісь незрозумілі чорні тіні і сміятися. кавеЛ зразу втік з галявини і заховався за найближчим чагарником, тремтячи від страху. І це найкращий воїн, а що вже казати про решту.
А Драгон так і залишився стояти не в силах рухнутися з місця.
Тріщина Реальностей почала розшируватися і збільшилась до розміру звичайних дверей і почала затягувати в себе повітря з такою силою, що з легкістю могла відірвати від землі коня. Але на Драгона затягуючий ефект порталу не діяв. Він дальше продовжував стояти на місці, не в змозі зробити з собою що небудь. Портал охопило полум”я, яке горіло не назовні, а в середину, підпорядковуючись напрямку вірту, неймовірної сили. Це продовжувалось декілька хвилин, але для Драгона ці хвилини перетворилися у вічність. Полум’я охоплювало портал все більше і більше. І поступово вогонь почав формувати руку, яка тягнулася до воєводи. Давай диски,- пролунало в голові Драгона, коли вогняна рука остаточно сформувалась. Підпорядковуючись незрозумілим силам він витягнув диски зі своєї похідної сумки і поклав їх у вогняну руку Яндекса. Як тільки диски опинилися у нього в руці/ вона миттю зникла в порталі, вогонь згас, вітер припинився, портал зник. Все це відбулося настільки швидко, що можна було подумати, що все це було лише кошмарним видінням.
На сході вставало сонце….
Драгон розшукав кавеЛа, привів його до тями, бо бідний солдат від страху зомлів, і вони вдвох пішли в компьютерний клуб Назгул. Але це було лише початком. Тоді Драгон ше не знав, що Цеде-Ром з допомогою цих 60 рубінів, які отримав як плату за копіювання безцінного артифакту Назгула, захопить його душу і змусить служити собі ВІЧНО.
РS: Все вищинаписане слід розцінювати не інакше як жарт 🙂