Итак, продолжаем уже ставшую привычной серию “Админский Креатифф”. Творение, которое я представляю вашему вниманию на этот раз, носит очень необычный характер. Во-первых если уточнить то это “Сисадминский Креатифф”, а во-вторых это не есть сочинение, накропаное в свободное от работы время ради потехи, нет – это часть реального письма, которое наш сисадмин разослал своим помощникам. Прозревайте!
В неділю 1 червня 2003 внаслідок вражаючої нескоординованості дій всіх чотирьох системних адміністраторів мережі клубів Назгул було скоєно акт вандалізму на території одного з підрозділів мережі клубів Назгул (на пр. Чорновола, 101), іменуємої як так зв. “адмінське очко”. Непоправної шкоди завдано таким пам’яткам історії клубу як невмирущі логи аськи і тріліана деяких з працівників, які розважали добру половину клубу своїми закрученими сюжетами і словесними конструкціями (на чужоземній для нас тепер, мові ), безцінним реліквіям у вигляді текстовим документів окремих працівників клубу, врачених, боюсь вже назавжди, і до речі деякі важливі фіскальні документи, про пошту я вже мовчу… Адміни залишилися без останніх засобів зв’язку і засобів до нормального функціонування в суворому і ворожому середовищі Назгулу. Споконвіку невід’ємні права людини було потоптано, знищено і стерто з файлової системи NTFS в найбільш цинічний, брутальний і ганебний спосіб… , разом з правами доступу до кольорового прінтера… Скориставшись таким приводом, як падіння мережевого інтерфейсу на території, що котролюється Драгоном, про яку постійно ходять чутки, що там існує цілий полігон по випробуванню нових видів ПЗ і ще ціла фабрика з переробки відеопродукції разом з заводом по виробництву неліцензованого контенту, пакт про непорушність адмінських прав було порушено і дипломатичні переговори перейшли в глухий кут… До списку “вісі зла” після плацдарму Драгона було занесено столицю Назгулу. С переможним криком [censored], наші сисадміни заганяли локер в сервіси, різали права в сейфмоді (без наркозу тобто), залишивши лише купу руїн, у вигляді дивних файлів, з довгими іменами з великою кількістю крапок, з пустим десктопом і конаючим прорейленим батом… А під вечір після “успішних бойових дій” доблесні воїни відправилися на заслужений відпочинок, а над полем бою (точніше різні) піднявся такий плач і стогін недобитих адмінських юнітів, що їхній крики почали доходити до центрального серверного сховища, де має звичку зачаїтися хитрий трупер… і не тільки… На наступний ранок лиха слава докотилася і до центру міста, і почалися перелякані розвідувальні дзвінки з дипломатичного представництва клубу в цетрі…