Наприкінці вересня стало відомо, Electronic Arts незабаром купить консорціум під керівництвом Саудівського державного інвестиційного фонду (Public Investment Fund, PIF).
До складу групи інвесторів також входять Silver Lake та Affinity Partners — інвестиційна компанія, заснована і керована Джаредом Кушнером, зятем Дональда Трампа.
Це придбання за десятки мільярдів доларів викликало занепокоєння в політичних колах США.
У листах до міністра фінансів США Скотта Бессента сенаторка Елізабет Воррен та сенатор Річард Блументаль — висловили «глибоке занепокоєння» через «іноземний вплив і ризики національної безпеки», які може створити це придбання. Вони закликали застосувати грунтовний аналіз до цієї «безпрецедентної приватизації великої американської технологічної та розважальної компанії».
Політики наголошують, що таким чином купівля EA може надати Саудівській Аравії інструмент впливу всередині США. Вони звертають увагу, що інвестори готові заплатити понад 10 мільярдів доларів понад ринкову вартість EA — компанії, акції якої постійно коливаються в умовах нестабільної індустрії. Крім того, Воррен і Блументаль ставлять під сумнів роль Кушнера в цій угоді, припускаючи, що його залучення може полегшити регуляторне схвалення угоди через його політичні зв’язки.
Серед головних побоювань — доступ до величезної кількості персональних даних користувачів EA, ризики використання і контролю над розробкою штучного інтелекту та можливість цензури чи пропаганди через ігровий контент. Політики також вказують, що приватна структура власності може зменшити прозорість діяльності EA, дозволивши новим власникам диктувати зміст і наративи, просуваючи свої політичні інтереси.
Воррен і Блументаль закликали Комітет з іноземних інвестицій у США (CFIUS) провести ретельне розслідування та представити висновки до 4 листопада 2025 року.
У відкритому листі співробітники заявляють, що угода може зашкодити працівникам, зменшити прозорість і поставити під загрозу незалежність компанії.
Ця ситуація нагадує складні суперечки навколо покупок у ігровій індустрії — наприклад, Microsoft проти Activision Blizzard — коли великі угоди піддаються суворому регуляторному та політичному контролю.
З огляду на значущість EA як провідної американської компанії у сфері ігор та її глибоке проникнення у щоденне життя мільйонів користувачів, конгресмени ставлять під питання, чи має держава допустити такий рівень іноземного контролю над технологічними активами з великим впливом на культуру, дані й сприйняття.