На HLTV вийшла велика стаття, присвячена першому українцю, який потрапив до залу стали HLTV. Пропонуємо вашій увазі повний переклад статті про Єгора “markeloff” Маркелова.

Колишній український суперзірковий гравець увійшов до Зали слави 2025 року завдяки своєму неймовірному піку в пізній період Counter-Strike 1.6, коли він виступав за NAVI.

Кейс Єгора “markeloff” Маркелова для включення до Зали слави може здаватися неоднозначним для тих, хто цінує довголіття більше за пікову форму, але його домінантний період у 2010–2011 роках неможливо ігнорувати.

Українець залишив помітний слід в історії гри як частина яскравого складу Natus Vincere, який домінував на сцені у 2010 році та надихнув нове покоління гравців, серед яких і Олександр “s1mple” Костилєв. Зрештою, його кар’єра могла бути скромнішою за деяких інших членів Зали слави, але історична значущість і надзвичайно високий пік роблять його гідним цього визнання.

Життя markeloff змінилося наприкінці 2009 року, коли йому запропонували місце в новій українській команді, до якої увійшли гравці з HellRaisers та KerchNET — двох найсильніших на той момент команд у країні. Склад був зібраний Сергієм “⁠starix⁠” Іщуком на прохання Мурата “Arbalet” Жумашевичa — казахстанського мультимільйонера, який того року спонсорував міжнародні турніри, фактично надаючи сцені вкрай необхідну підтримку після фінансової кризи 2008 року.

За словами Арсенія “⁠ceh9⁠” Триноженка, гравцям запропонували щомісячну зарплату близько 1000 доларів — величезний крок уперед порівняно з тим, що вони заробляли до цього.

«Це була величезна сума грошей», — розповів markeloff в інтерв’ю HLTV. — «Це було круто, але через це ми відчували великий тиск на себе. І, можливо, саме тому це було однією з причин, чому ми були настільки вмотивовані покращуватися і намагалися вигравати кожен турнір, у якому брали участь, бо не хотіли розчарувати Arbalet, інакше він міг би припинити нас підтримувати.

Все базувалося на усних домовленостях, тож ми розуміли, що якщо щось піде не так, ми можемо втратити цю можливість, а ми цього не хотіли. Звісно, всі хотіли перемагати за будь-яких обставин, але для нас це була додаткова мотивація».

Команда викликала певні здивування у світової спільноти, бо Україна на той момент мала дуже слабкий міжнародний досвід — винятком була лише бронзова медаль Amazing Gaming на WCG 2007 у Сіетлі, тож очікування були досить стриманими.

Навіть markeloff, снайпер, який виріс на перегляді фрагмуві «під круту музику», вважався певним ризиком. «Його ефективність була не надто високою», — згадував Дункан “Thorin” Шілдс у відео 2015 року. — «Він робив багато божевільних пострілів і намагався виконувати дуже складні фраги. Він просто йшов на це, не готуючи ситуацію. Але багато пострілів не влучали у ціль. У нього проглядався потенціал стати кращим, але він ще не розкрився».

markeloff знадобилося лише кілька місяців у новій команді, щоб стати одним з найкращих гравців у світі. Його період домінування почався на IEM IV World Championship у Ганновері, де він показав рейтинг 1.26, 0.38 AWP KPR та взяв вісім клатчів і Natus Vincere забрали левову частку призового фонду у $100,000 — найбільшого у 2010 році.

Це був один із трьох головних турнірів року, разом із ESWC та WCG, які Natus Vincere також виграли, здолавши SK у фіналі в Парижі та mTw у фіналі в Лос-Анджелесі. markeloff щоразу був MVP (тоді офіційно нагорода не вручалася).

NAVI також виграли Arbalet Cup Asia, Arbalet Cup Dallas, Arbalet Cup Best of Four і DreamHack Winter, а також фінішували в топ-4 ще на чотирьох інших турнірах — створивши один із найкращих сезонів в історії Counter-Strike.

«Це був божевільний рік», — згадував markeloff. — «Я не знаю чому так вийшло. Можливо, люди не були готові до нас або не очікували, що ми будемо настільки сильними. Можливо, нам трохи пощастило і ми просто вигравали ключові раунди. Я не знаю. Сталося так як сталося.

Але ми дуже багато працювали, викладалися на максимум, на буткемпі грали 24/7 тощо. Тож це просто сталося».

Того сезону markeloff показував неймовірні цифри: 80% матчів він закінчував із рейтингом щонайменше 1.00, а середні показники становили рейтинг 1.22, 0.78 KPR, 0.53 DPR і 0.30 AWP KPR.

«Підсумовуючи, Markelov був найстабільнішим гравцем і найуспішнішим снайпером і його статистика вражала; він був найкращим на найважливіших турнірах і чудово грав у багатьох ключових матчах», — написали HLTV, присуджуючи markeloff перше місце в першому в історії рейтингу Top 20 Player of the Year.

Відповідаючи на запитання про свій різкий прогрес між 2009 і 2010 роками, markeloff каже:

«Я думаю, що головна причина — це мої тіммейти і те, як ми грали разом. Вони дуже мені допомогли, і без них я б взагалі тут не був. Це була командна робота. Раніше не можна було вигравати турніри самому; потрібно було грати всім разом.

Zeus зазвичай підтримував мене в еко-раундах, давав Deagle, намагався підсадити мене кудись, заходив першим, щоб я міг зробити розмін. Тобто це був не лише я — це була вся команда і мої тіммейти грали як єдине ціле».

Natus Vincere почали 2011 рік із четвертого місця на IEM V European Championship, після чого успішно захистили свій титул чемпіонів IEM World Championship у Ганновері, перемігши compLexity, mTw та Frag eXecutors у плей-оф.

Здавалося, що NAVI рухаються до ще одного історичного року, але зрештою це був єдиний великий титул, який вони здобули у 2011 році. markeloff залишався таким же домінантним, як і роком раніше — навіть попри те, що starix частіше брав на себе роль снайпера — але решта команди не завжди встигала за його рівнем.

Він був у списку претендентів на MVP у п’яти з восьми великих турнірів, у яких брав участь, а ще на трьох показував стабільно високий рівень. «Найбільше вражало те, що він не провалив жодного турніру, тоді як у п’яти він видав настільки сильні виступи, що отримав номінації на MVP», — писав HLTV, віддаючи markeloff третє місце в рейтингу Top 20, позаду Філіпа “NEO” Кубського та Крістофера “GeT_RiGhT” Алесунда.

Команда добре розпочала сезон 2012 року, вигравши IEM Global Challenge у Києві та посівши друге місце на IEM VI World Championship. Але на той момент сцена 1.6 вже поступово доживала своє, оскільки розвиток CS:GO продовжував набирати обертів. Нова гра була офіційно випущена у серпні, і хоча більшість сцени одразу перейшла на неї, Natus Vincere та кілька інших команд ще певний час продовжували грати в 1.6.

Останній турнір NAVI в 1.6 відбувся в жовтні 2012 року, коли вони посіли друге місце, поступившись fnatic із Фінном “karrigan” Андерсеном у складі на PGS 2012 у Португалії. До того моменту NIP вже рухалися до своєї серії з 87 виграних карт поспіль на LAN-турнірах.

«Це була велика помилка — перейти в CS:GO так пізно, коли люди вже грали в цю гру протягом року», — згадував markeloff.

«Ніхто не любив гру в тому стані, в якому вона була. Вона була жахливою. Думаю, що більшість гравців, які тоді грали, були гравцями з Source. Припускаю це, але не впевнений. Якби я міг щось змінити, це був би швидший перехід у CS:GO і, можливо, все було б інакше. Хто знає?»

Це, за словами markeloff, було однією із найбільших його кар’єрних помилок. Іншою став його відхід із NAVI влітку 2013 року, який спровокувало розчарування після невдалого старту команди в CS:GO.

Після напруженого гранд-фіналу проти Ninjas in Pyjamas на StarSeries VI Finals вони програли титул DISTRICT Prague Challenge команді Nostalgie — несподіваному міксу, зібраному Олексієм “OverDrive” Бірюковим, до якого також входили Дан “apEX” Мадесклер, Кенні “kennyS” Шруб, Віктор “TaZ” Войтас і NEO. Пізніше він назвав цю поразку «катастрофою, найбільшим епічним зливом усіх часів».

«Було дуже важко впасти з гори на землю після всього нашого успіху, і я бачив, що наш потенціал вичерпується», — пояснює він.

«Ми більше не могли грати разом; нічого не працювало. Я не думав про те, щоб піти чи щось таке. Я просто був розчарований грою, і після турніру в Празі я повернувся додому, і ANGE1 з’явився на вокзалі, і ми поговорили. Він запитав мене, чи цікавить мене щось нове, і я сказав: “Та ну його, чому б і ні?”.

Я знав, що деякі з гравців хотіли піти, щоб я залишився в NAVI, але я цього не хотів. Я не хотів, щоб хтось залишав команду тільки через те, що я більше не хочу в ній грати, тому я вирішив піти».

markeloff перейшов до Astana Dragons, з якими успішно провів другу половину сезону, вигравши TECHLABS Cup 2013 Finals — що принесло йому єдину в кар’єрі медаль MVP — а також посівши друге місце на StarSeries VII і третє на ESWC та DreamHack Bucharest. Також був DreamHack Winter — перший в історії Counter-Strike Мейджор, де Astana Dragons дійшли до чвертьфіналу, поступившись Complexity.

Хоч markeloff уже був далекий від форми своїх найкращих років, його «нижня межа» рівня гри все одно була достатньо високою, щоб посісти 15-те місце в рейтингу HLTV Top 20 — це була його  остання поява в цьому списку.

2014 рік став початком змін у його кар’єрі, оскільки він почав рідше використовувати AWP. Він відійшов на другий план і став більше гравцем підтримки — спочатку в HellRaisers, а потім у FlipSid3, його останній команді.

«Я був задоволений тим, що просто грав у гру — це було для мене найголовніше», — каже він. — «Не мало значення, чи я грав з AWP, з гвинтівкою чи виконував роль сапорта. Це все частина гри; ти є частиною команди, і перемога вимагає командної роботи».

FlipSid3 здебільшого запам’яталися тим, що знаходили способи створювати сенсаційні перемоги на великих турнірах, включно з Мейджорами. На ESWC 2015 вони дійшли до півфіналу зі Спенсером “Hiko” Мартіном у якості стенд-іна. На Мейджорі в Кельні 2016 року вони перемогли OpTic та Ninjas in Pyjamas, вийшовши у плей-оф.

З markeloff у складі FlipSid3 зіграли на восьми Мейджорах поспіль, але тріщини у грі команди стали очевидними на Boston 2018, де їх вибили вже на стадії Challenger Stage з рахунком 0-3 після поразок від Misfits, Liquid та AVANGAR.

Магія зникла. Команда ледве дотягнула наступні місяці, не зумівши кваліфікуватися на жоден турнір і навіть завершивши ESEA MDL на останньому місці з результатом 3-13. Фінальним ударом стало 12–14 місце у закритій кваліфікації на CIS Minor перед FACEIT Major — останньому турнірі markeloff в ролі професійного гравця.

«Це було справді весело», — згадує markeloff останні роки своєї кар’єри. — «Мені подобалося грати в ті дні». Це було дуже круто, доки ми не почали багато програвати, набагато більше, ніж раніше, і навіть перестали проходити регіональні кваліфікації на Мейджори.

Ми міняли гравців майже щомісяця і брали стенд-інів на різні турніри. Було багато проблем у той час — у реальному житті, у грі, в команді та в організації. Усього було забагато. У поєднанні це призвело до вигорання».

FlipSid3 розпалася невдовзі після кваліфікації на Minor: Ігор “lollipop21k” Солодков і Ян “wayLander” Рахконен були виставлені на трансфер, а Андрій “B1ad3” Городенський став тренером. Спочатку markeloff думав, що зробить паузу і повернеться, але зрештою він не торкався CS «приблизно три-чотири роки». У певний момент він відчув, що повертатися в активну гру вже запізно.

Стати першим українцем, включеним до Зали слави, для markeloff — велика гордість, але він знає, що не буде останнім. З часом до нього приєднається претендент на звання GOAT — s1mple, для якого Єгор був ідолом. Зрештою вони перетнулися у 2014 і 2015 роках у HellRaisers та FlipSid3.

«Не секрет, що з ним дуже складно грати», — каже markeloff. — «Він іноді був дуже жорстким, але поза грою — справді класна людина. Проте в грі він був значно кращим за всіх нас на той момент. Це не секрет. І, звісно, він хотів більшого, більшого і ще більшого, і бачив, що ми не можемо відповідати його рівню. Він постійно був розчарований, і це продовжувалося в інших командах, бо ніхто не міг навіть наблизитися до його рівня».

«Я багато з ним про це говорив, що йому потрібно бути спокійнішим, що він має поважати своїх товаришів по команді… Я знав, що він молодий; йому було 17 чи щось таке, і я думав, що це просто етап, що він стане кращим, розумнішим».

markeloff ніколи не прагнув бути в центрі уваги, навіть у свої найкращі роки — і це частково пояснює, чому він ніколи не відчував потреби офіційно оголошувати про завершення кар’єри, або чому відсутність прощального матчу його не турбує.

Коли його запитали, як він оцінює свою спадщину в грі, він більше зосередився на тому, як далеко зайшла NAVI з того часу, як він уперше вдягнув їхні кольори.

«Я дуже пишаюся тим, що ми зробили з NAVI тоді», — сказав він. — «Я дуже радий бачити, як ця організація росте з року в рік.

Я все ще вважаю її своїм другим домом у душі, незалежно від складу чи гри, в яку вони грають. Я завжди намагаюся дивитися матчі NAVI в Dota2, CS, PUBG — де завгодно — і я все ще вболіваю за них так, ніби це моя команда. Це частина мене, і так буде завжди».