Попри блискучий 2024 рік, у якому NAVI були визнані командою року, чорно-жовті поки що не можуть похвалитися успіхами в новому сезоні. Вони ще не виграли жодного трофея, їхні гравці демонструють спад у формі, а в мережі ходять відео, хо говорять про зростання напруженості всередині команди.

“Я думаю, що у нас складний період як у команди”, – зізнається Андрій “B1ad3” Городенський, розмірковуючи про нинішній стан Natus Vincere. “Бувають дні, коли ми граємо хороший CS, бувають дні, коли граємо погано.”

Щодо останніх труднощів Natus Vincere, то спад у грі B1ad3 вважає неминучим. “Я думаю, що команда постійно розвивається”, – пояснює він. “Це безперервна еволюція, і потрібно адаптуватися та змінюватися. Не можна залишатися тією ж командою з тими ж проблемами. Через один-три місяці з’являться нові виклики, і так знову й знову.”

У великому інтерв’ю для HLTV B1ad3 детальніше розповідає про поточний стан Natus Vincere, причини їхніх труднощів, командну хімію та відродження Vitality, а також пояснює, що має статися, щоб Natus Vincere розглянули зміни у складі. Пропонуємо вашій увазі повний переклад інтерв’ю. 

B1ad3, ти завжди добре аналізуєш свою команду. Як ти оцінюєш її поточний стан? Після поразки від MongolZ на EPL сталася ще одна невдала гра проти Eternal Fire. Що, на твою думку, відбувається?

Я думаю, що у нас складний період як у команди, але водночас у деякі дні ми можемо грати хороший CS, а в інші – поганий. Позитивним сигналом був матч проти The MongolZ на BLAST, де ми боролися до кінця. Ми мали ту енергію, на яку сильно покладаємося у нашій системі, і це хороший знак, що вона в нас ще є. Ми все ще можемо демонструвати цю магію NAVI, нашу стійкість.

Але водночас ми перебуваємо в новому етапі розвитку, адже команда постійно зростає, гравці розвиваються, змінюються як особистості. Це безперервна еволюція, і потрібно адаптуватися. Не можна бути тією ж командою з тими ж проблемами. Через один-три місяці з’являться нові виклики, і так буде знову і знову. Також може рости его – з новими знаннями з’являється більше впевненості в собі, особливо після перемог або отримання титулу команди року.

Зараз ми багато працюємо над мап-пулом із семи карт, і, наскільки я знаю, ще дві команди, Liquid і FaZe, займаються тим самим. Ми зрозуміли, що це може стати нашим козирем у цьому сезоні, адже ми не можемо зрівнятися з потенціалом зіркових гравців Vitality або, певною мірою, Spirit. Це один аспект. Інший – це ментальний стан, відносини всередині команди, постійний голод до перемог і мотивація. Ми маємо бути такими ж голодними, як і команди без жодного трофея, наприклад, Eternal Fire.

Зараз для нас критично важливо стати більш скромними та зрозуміти, що якщо минулого року ми були сильною командою й претендентами на трофеї, то все може змінитися настільки швидко, що ми навіть цього не помітимо. Наприклад, минулого року FaZe виходили до шести фіналів поспіль, і я мав відчуття, що рано чи пізно їх наздожене вигорання, і сцена зміниться. Згодом вони не виграли жодного турніру. Після Chengdu, здається. Не впевнений, що вони повністю усвідомлювали, що відбувається, адже все ще мали це велике его: “Ми все ще можемо це зробити”. Але з боку інших команд усе виглядало інакше – вони намагалися рости, навчатися на їхньому досвіді й ставати кращими.

Зараз для нас важливо зрозуміти, що наша точка зору – не єдина правильна. Можливо, нам потрібно подивитися на ситуацію під іншим кутом, почати все спочатку або зробити три кроки назад, щоб розвиватися в іншому напрямку. Ми багато працюємо над тим, щоб залишатися в реальності й вирішувати справжні проблеми, а не завищувати очікування чи жити ілюзіями.

Алексіб сказав під час групового етапу в інтерв’ю, що минулого року було кілька матчів, які команда повинна була програти, але виграла завдяки індивідуальним зусиллям окремих гравців. Цього року цього не відбувається. Чому, на твою думку, такі гравці, як b1t або jL, не показують той рівень, який ми бачили від них минулого року? b1t щойно провів найгіршу серію у своїй кар’єрі проти Eternal Fire, а jL не має тих клатч-моментів, які постійно були в нього минулого року. Чи є якісь проблеми на індивідуальному рівні?

На мою думку, якщо говорити про минулий рік, ми ще тоді знали, що багато наших матчів були дуже напруженими й могли закінчитися по-іншому. Це не було повним домінуванням чи ситуацією, коли все перебувало під нашим контролем протягом усієї гри.

Наприклад, гра проти HEROIC у Ріо: на другій карті ми вже були близькі до вильоту, але здійснили величезний камбек за атаку на Dust2. Було ще два-три подібні матчі, як-от дуже нестабільний фінал проти Eternal Fire на EPL. Інша гра в Ер-Ріяді була дуже впевненою, а Major був певним дивом — ми перебували в зоні контролю, але розуміли, що є андердогами, тому просто грали на максимум без будь-яких очікувань.

Отже, EPL був нестабільним, Ріо був нестабільним, навіть гранд-фінал проти MOUZ міг дійти до п’ятої карти, і ми знову зробили камбек. Я не можу сказати, що наша система базувалася на таких моментах, але в нас була ця енергія й бажання боротися до кінця, а також готовність ухвалювати рішення під час раунду — і це дуже важливо на рівні Tier-1.

Чому це важливо? Бо в матчі проти MongolZ, який ми виграли, у нас це було — саме про це й говорив Алексіб. Для мене це хороший знак: ми виграли ситуацію 2v2 за рахунку 11-12, і ти відчув цей вогонь і впевненість, що дуже важливо. Те ж саме було проти FURIA на Anubis — ми виграли цю карту саме через такий підхід. Але на це не можна покладатися систематично, бо це завжди фактор двох сильних команд на сервері. Найкритичніші моменти — це 2v2, 2v3, ситуації, які неможливо спрогнозувати. Щоб бути сильними в цьому, потрібно мати єдність, хорошу синергію та добре підготовлений мозок, щоб приймати правильні рішення. Якщо ти входиш у гру з думкою, що вона буде легкою, тобі буде дуже важко змусити себе змінити щось, якщо матч почне йти не за планом.

Це те, що ми маємо пам’ятати: кожен матч повинен бути дуже складним, а не легким. У моєму розумінні, важливо не втрачати зв’язок із реальністю й не переоцінювати свої можливості. Коли ти багато виграєш, починаєш думати, що можеш перемагати просто тому, що виходиш на матч і граєш. Але цього року в деяких матчах я відчував, що ми просто не очікували складної гри.

Вважаєш, що саме це сталося в матчі з Eternal Fire? Ви мали дуже хорошу статистику проти них, виграли останні п’ять зустрічей, і це навіть не був матч на вибування. Чи думаєш, що команда ментально не була такою ж, як, наприклад, у грі проти The MongolZ?

Можна сказати, що це ментальний аспект, але водночас це ще й питання розуміння наших сильних сторін і певного невміння реально оцінювати конкурентне середовище. Сцена постійно розвивається, і іноді цього не помічаєш, якщо не аналізуєш кожну команду, а зосереджуєшся тільки на собі. Це проблема всіх команд, бо всі фокусуються саме на собі.

Ось чому я казав, що ми багато працюємо над тим, щоб уникати цієї ілюзії, коли ми бачимо себе топ-3 командою, а насправді граємо як топ-10. Було б легше заходити в матчі з правильним менталітетом — що потрібно багато боротися, що тобі нічого не гарантовано тільки тому, що ти був найкращою командою минулого року.

Це могло бути проблемою в матчі з Eternal Fire, адже ми їх завжди обігравали. Але водночас ми дуже легко перемогли MongolZ у Катовіце, а потім так само легко програли їм на EPL, що, як мені здається, було пов’язано з тим, що ми просто не очікували складного матчу. Ми навіть казали: «Хлопці, забудьте про той матч», але перед цим ми буквально знищили G2, і це те, що природно відбувається, коли ти впевнено виграєш. Потім суперник приходить із повною підготовкою, максимально мотивований, голодний до перемог, і вони застають тебе зненацька.

Eternal Fire — це трохи інший випадок, але я все одно вважаю, що такі ігри — дуже поганий знак. Я можу прийняти поразку від Eternal Fire, але ми повинні були боротися більше, ми мали чинити опір, матч мав бути дуже рівним, а не таким, як він вийшов. Inferno був напруженим, але на Dust2 ми програли кілька дуже дивних раундів — 5v2, 4v2, було багато хаотичних рухів, вагань і так далі.

У Катовіце після матчу проти Spirit ти казав, що у вас був хороший план на гру, але деякі рішення були прийняті неправильно через сцену. Тепер вам знову доведеться грати проти них на сцені. Як ти думаєш, цього разу команда впорається з цим фактором?

Ми грали проти Spirit тричі цього року, і всі ці матчі були дуже рівними, з різними варіантами вето в одній із ігор. Після BLAST Bounty ми зрозуміли, що робити в наступному матчі, і дуже рівно переграли їх на Nuke. Але в третій грі, здається, ми програли свій Mirage, і таке може траплятися щоразу, коли ти постійно граєш проти сильної команди.

Ти виходиш з одним планом на одну карту, але вони точно його запам’ятовують і дуже швидко адаптуються. Вони можуть взяти щось із цієї гри для себе, використати це як свою сильну сторону, і тобі потрібно придумати щось нове, а також передбачити, чого вони очікуватимуть від тебе.

Гра в шахи.

Шахи, так, ігри розуму, і саме тому це складно. Ми були близькі до перемоги на Dust2, рахунок був 12-10, але ми трохи хиталися і не були впевнені. Було багато вагань у наших діях, і саме цього нам потрібно уникнути цього разу, щоб виграти. Ми не повинні вагатися взагалі, особливо в ключові моменти. Це можна сказати про кожен матч проти команди вищого рівня, але зараз для нас це особливо актуально — іноді ми починаємо хитатися, ми називаємо це “скутістю” — ми стаємо скутими, не діємо, а чекаємо. Ось на чому ми хочемо зосередитися в цьому матчі — бути більш контрольованими.

На BLAST Bounty ти сказали в інтерв’ю, що не пам’ятаєш турніру, де команда не була розчарована або роздратована. За останні пару тижнів було кілька моментів, які це підтверджують: відео з iM і Aleksib — ти вже коментував це, а також перша карта проти The MongolZ, де b1t не потиснув руку iM, тому що йому не сподобалося, як він загинув у останньому раунді на Dust2. А тепер jL не потиснув руку XANTARES. На перший погляд це дрібниці, але якщо скласти їх разом, то здається, що в команді є сильна напруга. Чи ти згоден з цим?

Ні, я вважаю, що це надумана історія. Журналісти або ком’юніті просто намагаються знайти щось, щоб зробити з цього сюжет. Для мене це виглядає саме так, і це чудовий приклад того, як далеко можуть зайти такі історії. Я навіть не очікував, що вони дійдуть і до цього турніру. Ми про це взагалі не говоримо і не пам’ятаємо, а кожного разу, коли приїжджаємо на подію, хтось знову про це запитує. Можливо, тому що немає інших тем або хтось хоче створити конфлікт чи цікаву історію про команду.

У нас, як у попередньому складі, так і в цьому, були складні ситуації та конфлікти, але вони зовсім не такі, як їх зображують. Навіть близько не такі. Я вже говорив раніше, що навіть якби вони були, це не було б чимось серйозним. Я не вважаю це проблемою. У нас є набагато важливіші питання в команді, на яких варто зосередитися.

Гра на Mirage… я не пам’ятаю, про кого саме йшлося, але коли Aleksi відреагував, я помітив, що протягом усієї гри і після неї гравці були повністю зосереджені на ігровому плані й тому, що вони хочуть робити у раунді. Це важливо під час конфліктів, тому що вони можуть сидіти у вас в голові й відволікати. Я це бачу з-за спини, тому беру тайм-аут і кажу: “Хлопці, забудьте про цей раунд, нам потрібно сфокусуватися на тому, що ми хочемо робити”. Ми не повинні боротися один з одним, а повинні боротися з суперником. Після гри ми обговорюємо, що сталося, які були помилки, які деталі мети треба врахувати.

Те, як представили ситуацію з b1t і iM після матчу, виглядає дуже дивно. Це гарний приклад того, як можна спотворювати реальність. Ми можемо навіть назвати це пропагандою, якщо хочете, бо я знаю, як вона виглядає у моїй країні з боку Росії. Для мене це виглядає так само — зміна реальності.

Щодо ситуації, коли b1t не потиснув руку iM – я цього не бачив, але, очевидно, між ними був якийсь спір, і вони були злі. Але це більше про характер b1t. Він більш жорсткий, а Mihai (iM) — м’якший. b1t виріс в іншому складі, з electroNic та s1mple, і ми нещодавно бачили, як вони спілкуються у відео. У спілкуванні b1t говорить прямо: “Чому ти робиш це? Ти повинен робити так-то”, і це може здаватися для Mihai дуже образливим.

Ми говорили про це, адже в команді є гравці з різними характерами, різних культур та країн. Це нормально, на мою думку. Це було так із самого початку складу, і ми завжди намагалися знайти спільну мову. Після того раунду ми відразу ж сіли і поговорили, що у ситуації може бути три різні бачення, і кожен може думати, що його рішення правильне. Але лише після перегляду комунікації можна знайти оптимальний варіант. Вони обидва хотіли виграти раунд, обидва хотіли зробити щось хороше, просто не дійшли згоди.

Я не знаю, як це виглядає в інших командах, але, думаю, що ключовий елемент розвитку та існування будь-якої топової команди – вміння знаходити баланс голосів. Це те, над чим ми зараз працюємо. Також варто розуміти, що те, що відбувається в грі – це одне, а те, що в житті – зовсім інше. Вони розуміють, що конфлікт був дрібним ігровим моментом, а поза грою у них зазвичай немає конфліктів. Це важливий аспект, тому що це означає, що вони можуть разом працювати над грою, навіть маючи різні думки.

jL не має стосунку до наших конфліктів. Це щось окреме. Так само можна говорити, що ми не тиснемо руки російським гравцям, але це інше. Не тиснути куру (Ксантаресу) було його особисте рішення, він просто не захотів тиснути руку, і я не бачу в цьому нічого поганого. Кожен може сам вирішувати, з ким йому тиснути руку, якщо це не створює хаосу або не супроводжується криками й образами.

Останнім часом, якщо ви помітили, люди почали кричати образи на рівні “3DMAX”. І, чесно кажучи, я вважаю, що вже навіть за таке можна не тиснути руки. На мій погляд, це нормально. Якщо буде більше таких випадків, інші команди теж почнуть так робити. Цього року такі речі розвиваються цікаво. Якось так склалося, що все більше людей займаються трештоком. Можливо, на них хтось вплинув, наприклад, kassad, або хтось сказав їм: “Хлопці, нам потрібно трештокити, ось вам фрази”. І тепер ми бачимо, як починають це робити навіть ті, хто раніше не займався трештоком.

Ти вважаєш, що вони переходять межу?

Можливо, цей момент вплинув на jL. Він насправді дуже емоційна людина. І коли він бачить, що хтось стріляє в його тіло, він сприймає це так: «Він мене не поважає». Він бачить ситуацію так, що опонент не виявляє до нього жодної поваги. І тоді він думає: «Якщо він не поважає мене, то і я не буду його поважати». Щось у цьому дусі.

Я хотів запитати про ваш мап-пул. Ти сказав, що ви одна з команд, які намагаються грати всі сім карт. Як це впливає на деякі ваші, здавалося б, сильніші карти? Наприклад, навіть Mirage у вас зараз не такий потужний, як раніше, але тепер ви можете грати Anubis, навіть Train. Важко знайти свою “домашню” карту, тож як це впливає на ваш вибір під час гри?

Це обов’язкова річ, якщо ваш склад грає разом понад рік. Ви проходите кожну карту, формуєте знання для команди, а оновлення карт нечасті, і мета суттєво не змінюється. Можна додати якусь нову фішку, але загальні підходи до карти залишаються тими ж. Ми створили багато протоколів, накопичили величезну базу знань для кожної карти, тож розуміємо, як їх грати.

Я не думаю, що потрібно починати грати сьому карту, якщо вона вже дуже давно в мап-пулі, але якщо додається нова карта, і раніше вона була вашим пермабаном, то не освоювати її — величезна помилка. Це втрачена можливість, якщо можна так сказати. Для нас це було очевидним рішенням. Наприклад, ми б точно не почали грати Vertigo, якби вона залишалася в пулі, а просто зупинилися б на шести картах. Але якщо це нова карта, яку всі тільки вчаться грати, а ми колись були сильні на Train, і я маю хороші знання про цю карту, то чому б її не використовувати? У попередньому складі NAVI Train була нашою найкращою картою, і саме тому ми почали її грати.

Як це впливає на інші карти?

Це трохи інша, але цікава тема. Будь-яку карту можна грати добре, але неможливо грати її на топовому рівні занадто довго. Сьогодні з’явився потужний фактор, який змінив гру — Skybox EDGE. Завдяки йому можна дуже швидко аналізувати все, що команди робили проти вас, і я вважаю, що Valve повинні це заблокувати.

Коли ви завантажуєте демку, вона показує всі моделі, навіть суперників. Навіть під час тренувань можна перевірити, що робив ваш опонент, а не лише під час офіційних матчів.

Ці речі докорінно змінили гру. Команди почали копіювати стратегії занадто швидко. Ти більше не можеш тримати “джокера” у рукаві — якщо ти зробив один нестандартний раунд, наступного разу його вже прочитають. У кожної команди є аналітики, вони знають усе, і розвиватися в такій грі як зараз набагато складніше.

Якщо ти постійно граєш одну карту і добре її освоїв, то ти сам навчаєш суперників грати цю карту. Вони вчаться на своїх поразках, аналізують, що ти робив добре, і наступного разу знайдуть спосіб тебе законтрити. Skybox EDGE допомагає аналізувати кожну дрібницю. І мова не лише про офіційні матчі, а й про тренувальння.

Тому підтримувати високу якість гри на одній карті все складніше, і доводиться адаптувати мап-пул та шукати нові стратегії.

Як це впливає на ваші тренування? Чи буває так, що ви не використовуєте все, що підготували, бо інші команди можуть отримати доступ до ваших напрацювань?

Так, саме тому потрібно зберігати деякі речі, наприклад, пістолетні раунди чи цікаві стратегії, і не показувати їх топовим суперникам. Але іноді це стосується навіть менш сильних команд, якщо між тренуванням і офіційним матчем є значний проміжок часу, тому що інформація може швидко поширюватися.

Якщо ти використаєш щось у грі проти тір-3 команди, вони можуть скопіювати це і застосувати вже через два дні.

З цього приводу у нас є своє бачення, як виглядатимуть скріми в майбутньому, але наразі я не можу цим поділитися. Можливо, це буде рішенням проблеми.

Через це, поняття “домашня карта” є ілюзією, на мою думку. Ти можеш мати домашню карту лише на один-два місяці.

У попередньому сезоні ми перестали добре грати на Mirage, тому ми заново переглянули її, внесли зміни, і після цього почали грати краще.

Зараз ми все ще добре граємо Mirage — ми знищили FURIA та MongolZ на стороні атаки, 10-2 і 11-1, якщо не помиляюся. Ми також грали проти G2 на Mirage, і там у нас теж був хороший результат.

Але після цих ігор ми більше не зможемо робити те саме. Наші суперники переглянуть демки і зрозуміють, що ми робили, тож підготуються.

Саме тому важливо мати сім карт у мап-пулі, щоб ми могли постійно змінюватися. Проте у нас все ще є свої “джокери” на Mirage.

Хотів дізнатися твою думку про Vitality. Ви не грали проти них з часів Кельна, але зустрінетесь у півфіналі, якщо переможете Spirit. Що ти думаєш про них зараз? Що робить їх такими сильними на даний момент?

По-перше, вони знаходяться у своєму “медовому місяці”. Це не єдина їхня сильна сторона і не головна причина, чому вони перемагають, але це теж відіграє свою роль.

Зараз їх дуже важко перемогти, тому що вони сповнені впевненості, у них є “крила”, які складно обрізати. Це нагадує мені ситуацію, коли ropz приєднався до FaZe, а NAVI тоді мали дуже сильний склад у 2021 році.

Як тільки ropz прийшов у FaZe, ми відчули загрозу, що це новий колектив, який може зайняти наше місце, якщо ми не будемо працювати досить наполегливо. На жаль, почалася війна, і це сильно нас зачепило. Але FaZe тоді почали вигравати багато турнірів.

Зараз той самий “ефект ropz” спостерігається у Vitality – вже вдруге поспіль.

Якщо аналізувати будь-який склад, важливо дивитися на його еволюцію. Vitality спочатку грали з Magisk і dupreeh, потім з flameZ, вони поступово змінювали склад.

Коли команда змінює гравця, можна краще зрозуміти, що змінилося, які ролі чи знання були критично необхідні для їхньої системи, для їхнього “ядра”, для ZywOo.

Як тільки вони зібрали ідеальний склад, вони були до цього готові, бо раніше перебували у процесі будівництва і їм не вистачало останнього елемента – так само, як це було у нас, коли ми додали b1t.

Минулого року мене дивувало, чому вони не були у фіналах постійно, адже у них уже був дуже сильний склад. Але вони точно бачили проблему і розуміли, що їм потрібно змінити.

Коли вони зробили цю зміну, у них була чітка картина, як усе має працювати. Це був ідеальний момент для них – у них були злети і падіння, але вони накопичили багато досвіду завдяки цьому.

Якщо ядро команди грає разом тривалий час, воно завжди буде сильним. Команди, які грають разом 6-8 місяців чи рік, отримують величезну перевагу, тому що вони постійно будують нові знання та краще розуміють один одного – як у грі, так і в реакціях на різні ситуації.

Зараз Vitality перебувають на хвилі хайпу, в моменті “медового місяця”, і це сильно на них впливає. Але ми знаємо, що будь-який склад рано чи пізно доходить до точки, коли він вже не грає ідеально.

Я дуже хочу зустрітися з ними, щоб перевірити їхню гру, підібрати проти них стратегії і подивитися, що вийде. Для мене це обов’язкова зустріч, я хочу отримати цей досвід.

Ви з NAVI зазвичай не приймаєте панічних рішень, але минулого року, наприклад, після Spring Final ви сказали, що якщо ситуація не покращиться, доведеться щось змінювати. В результаті ви виграли багато турнірів. З огляду на нинішню ситуацію, ви все ще повністю довіряєте цьому складу, чи вважаєте, що якщо до Мажору нічого не зміниться, потрібно буде щось змінювати? Який у вас зараз підхід?

Давайте скажемо так: якщо ми не дійдемо до чвертьфіналу Мажору, ми почнемо думати про зміни. Ми почнемо розуміти, що рухаємося не в правильному напрямку, і що щось доведеться змінювати.

Це можуть бути ролі, це можуть бути гравці, але я зможу сказати що саме лише після того, як ми туди дістанемося. Попереду у нас два турніри перед Мажором – Мельбурн і Астана.

Ми матимемо набагато кращий пул з семи карт і краще розуміння форми. У нас буде буткемп, буде Остін, і тоді ми подивимося, як розвиватимуться події.

Завжди потрібно дивитися на ситуацію в динаміці з певної відстані, і зараз я не можу сказати, що буде після Мажору. Можливо, все буде добре.

Але якщо результати будуть поганими, то, як і для будь-якої іншої команди, ми маємо відчувати, що потрібно щось змінювати.

І буткемп буде перед Мажором, правильно?

Так, у нас буде буткемп, але ми ще чекаємо на запрошення, щоб дізнатися, на якій стадії ми будемо грати. Я сподіваюся, що ми гратимемо на останньому етапі. Наступний буткемп буде перед Austin Major. Попередній буткемп був перед Bounty та Katowice.