Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну український геймерський ринок остаточно відокремився від російського. Ізоляція від російського культурного продукту, зростання попиту на україномовний контент і посилення громадянської свідомості призвели до несподіваного явища: в іграх російського виробництва дедалі частіше з’являється українська локалізація.
Серед прикладів — Atomic Heart, Warhammer 40,000: Space Marine 2, INDIKA, Кліть, VOIN та інші. Видання GameDev DOU зібрало коментарі фахівців і гравців, щоб пояснити це явище.
Як зазначає Андрій Рабощук, засновник студії UnlocTeam, що займається локалізацією ігор, для розробників це переважно не політичне, а комерційне рішення. Наявність української мови збільшує продажі, адже багато гравців купують гри саме через підтримку локалізації. Однак він попереджає: українці мають розуміти, звідки походить продукт. Якщо гра створена в рф, то кожна покупка потенційно означає фінансування російського бізнесу і, зрештою, держави-агресора. Тому Рабощук закликає не ігнорувати походження ігор і прямо позначати їхнє джерело, щоб інформувати споживача.
Євген із «Творчого об’єднання Cat&Owl» погоджується, що додавання української мови — це, насамперед, бізнесовий крок. Проте він вважає, що сама поява української локалізації є позитивним явищем, адже сприяє культурному поширенню мови. Водночас він наголошує, що українські гравці ризикують потрапити в російське інформаційне поле, якщо втрачають критичність до походження контенту. У деяких випадках це призводить до просування проросійських ідей через гру, мерч або спільноти. Тому він вважає за необхідне інформувати аудиторію, коли її навмисно таргетують російські розробники, але не перетворювати кожну гру на предмет скандалу.
У спілці «Шлякбитраф» також підкреслюють, що причина появи українських перекладів — суто економічна. Найняти українського перекладача зараз доволі просто, часто це відбувається через посередників, і перекладачі не завжди знають, що працюють із російськими замовниками. Водночас у «ШБТ» застерігають: переклади таких ігор можуть бути просякнуті російською мовною структурою, кліше, і навіть прихованою ідеологією, що формує світоглядні меседжі через тексти.
Найрадикальніше висловлюється блогер OLDboi. Він переконаний, що українська локалізація у російських іграх — це маніпуляція, покликана створити ілюзію нормалізації стосунків. Мовляв, російські розробники намагаються вплинути на українську аудиторію, переконуючи її, що «не всі росіяни однакові». У підсумку це може привести до легітимізації російських продуктів і зниження рівня міжнародної ізоляції. За його словами, основна мета — не підтримка України, а повернення доступу до ринку.
Усі опитані фахівці сходяться в одному: мова — це не просто сервісна функція в грі, а інструмент впливу. І коли мова йде про продукт із країни-агресора, її поява несе за собою як практичні, так і ідеологічні ризики. Тому українська спільнота має зважено ставитися до кожного нового перекладу, уважно перевіряти походження гри й ухвалювати рішення свідомо.