У Європейському Союзі знову підняли питання щодо мікротранзакцій у відеоіграх та їхнього впливу на дітей. Мережа співпраці із захисту прав споживачів (CPCN) презентувала нові ініціативи для вирішення проблеми. Серед пропозицій — частковий або повний контроль над внутрішньоігровими валютами та вимога до компаній надавати прозору інформацію про ціни.

Багато сучасних ігор використовують модель внутрішньоігрових покупок, де товари продаються за спеціальну валюту, яку потрібно купувати за реальні гроші. Часто така валюта не відповідає вартості товарів, змушуючи гравців витрачати більше.

CPCN визначила сім основних принципів, яких повинні дотримуватися ігрові компанії:
– Прозорість цін: у грі має відображатися реальна вартість товару у валюті країни.
– Відмова від складних схем обміну валют, які приховують справжню ціну.
– Можливість купівлі рівно тієї кількості валюти, яка потрібна для покупки.
– Чіткі умови покупки, включно з ціною, правами споживача та контактними даними продавця.
– Право на повернення цифрового товару протягом 14 днів, якщо його не використовували.
– Захист від несправедливих контрактних умов, включно з забороною несподіваних змін у внутрішньоігровій економіці.
– Врахування уразливих категорій споживачів, зокрема дітей, людей із залежностями та «великих гравців» («китів»).

CPCN також рекомендує ігровим компаніям створювати чіткі механізми батьківського контролю та не стимулювати дітей до покупок.

Обговорення проходить у межах майбутнього розгляду Закону про цифрову справедливість (Digital Fairness Act). Очікується, що законопроєкт представлять не раніше 2026 року, після публічних консультацій навесні 2025-го.