Новозеландське суспільно-політичне видання RNZ підняло гостру тему ігорної залежності, яка розповсюджується на комп’ютерні ігри в тому числі і на найпопулярніші кіберспортивні дисципліни.

Видання поспілкувалося з гравцем в Counter-Strike, який потрапив у залежність від відкриття кейсів і марно витратив на це 16 тисяч доларів. 

Такі ігри, як Counter-Strike і FIFA, тепер EA FC, дозволяють гравцям витрачати реальні гроші, щоб відкрити внутрішньоігрові кейси і отримати шанс виграти нагороди в грі.

Групи, які займаються проблемами лудоманії стурбовані тим, що лутбокси в сучасних іграх працюють так само як азартні ігри. 

Жак Стрідом захопився лутбоксами під час гри в Counter-Strike. Так сталося, що він захопився саме відкриттям кейсів, а не самими призами. Оскільки він витрачав лише кілька доларів за раз, він відчував, що це не є великою проблемою, але він не зміг зупинитися. 

“Якби я поклав всі ті гроші на банківський рахунок, у мене зараз було б близько 16 тисяч, які я міг би покласти на депозит чи щось таке“, – каже Стрідом. Він з жахом думає про те, скільки грошей викинув просто так. Гравець не сумнівається в тому, що лутбокси створені для того, щоб викликати залежність і це задум розробників ігор.

Щоб впоратися з залежністю гравець навіть віддав свою кредитну картку дружині, щоб не мати змоги витратити гроші самостійно. 

Також лудоман засуджує стрімерів і інфлюенсерів, які будують свій контент на відкритті лутбоксів. “Вони показують вам лише ті призи, що отримують і не показують усі ті тисячі, які вони витратили до цього“, – каже Стрідом. 

Представник Electronic Arts, творців FIFA та EA FC дали коментарі авторам статті. Вони не вважають, що їх ігри сприяють лудоманії серед неповнолітніх, бо, за їх словами, EA не націлювалась на неповнолітніх і не заохочувала їх витрачати гроші, а консолі, на яких була доступна гра, мали надійні опції батьківського контролю.

Також в EA заявили, що лутбокси, які не дозволяють гравцям виграти реальні гроші, не слід вважати азартною грою.

На думку розробника FIFA, дослідження зв’язку між іграми та азартними іграми знаходяться на ранніх стадіях і немає переконливих наукових доказів того, що лутбокси завдають шкоди.

З іншого боку про проблему лудоманії, яку розповсюджують розробникі ігор серед гравців в тому числі неповнолітніх говорять все частіше. Вочевидь проблема існує і її неможливо ігнорувати, що вкотре доводить приклад Жака Стрідома.