Після перемоги над FORZE і виходу на BLAST Paris Major тренер команди Monte Сергій lmbt Бежанов дав інтерв’ю порталу HLTV в якому розповів, як команда долала шлях до видатного досягнення, чому вони не потисли руки росіянам після матчу та багато іншого. Пропонуємо вашій увазі повний переклад інтерв’ю.
Ви повернулися до Мейджора, цього разу з божевільною сумішшю перспективних хлопців. Яким був досвід підготовки команди до турніру?
Я давно мріяв тренувати молоду команду. Після MOUZ я почав тренувати AVANGAR, але був на посаді лише місяць. Вони були дуже молодими хлопцями, але потім прийшов COVID і проект закрили, оскільки він базувався в Україні, а команда повернулася до Казахстану, тому, очевидно, я не міг більше з ними працювати.
Так, ці хлопці здійснили мою мрію. Я приєднався до цієї команди три місяці тому разом з Віктором [sdy], і у нас було лише дві цілі: кваліфікація на RMR — кваліфікація на Major навіть не була метою — і перемога на ESL Challenger, щоб отримати кваліфікацію на EPL. Обидві цілі були досягнуті за три місяці і це божевілля.
Раніше ви тренували MOUZ з усіма цими відомими гравцями, хлопцями, які зробили кар’єру. Зараз це зовсім інша група людей, голодних перспективних хлопців, можливо, не таких сформованих. Як відчувається ця різниця?
У MOUZ було довготривале формування складу. Нам знадобився рік, щоб сформувати склад, який насправді був найкращою командою. Ми також підібрали Ропза, який тоді ще був зеленим гравцем, тож у мене є певний досвід в цьому плані. Але приєднуючись до команди я знав хлопців. Я дуже добре знав Woro2k і DemQQ, і, очевидно, я знав Віктора. І я знав, хто такий БОРОС. Про kRaSnaL я спілкувався з suNny, який подарував мені цього гравця.
З першого дня я побачив, на що здатна ця команда, у них шалена кількість майстерності, мотивації та бажання працювати. Ви знаєте і всі знають, скільки карт ми грали останнім часом. Це було надзвичайно болісно, ми були змушені програвати деякі карти чи навіть матчі через конфлікти розкладу, але немає іншого способу піднятися з третього рівня вище. Але ми зробили це разом з 9INE, я хочу згадати їх, бо дуже радий за них. Це дві першокласні команди третього рівня, які пройшли один і той самий шлях. Я довіряв своїм хлопцям з першого дня, бо бачу, на що вони здатні.
Коли ви приєдналися до команди, метою було пройти на RMR. У який момент ви сказали: «О, ми можемо пройти на Мейджор».
Усі казали, що це група смерті, чи не так? І це підтверджено результатами. По суті розуміння наших можливостей прийшло до нас після першого дня, тому що коли ми грали в ENCE… Ми знали карту, яку будемо грати, здається чотири тижні тому, щойно було зроблено посів. І ми виграли цю карту дуже комфортно, з рахунком 15-3, але ми закинули кілька раундів. На рахунку 15-3, про що Віктор уже говорив в інтерв’ю, ми вирішили не показувати наші стратегії.
Потім, в грі проти C9 ми остаточно зрозуміли, що обов’язково кваліфікуємося, тому що ми побачили різницю по чистій стрільбі. Ми настільки сильно громили команди, що навіть якщо ми робили якісь помилки, то компенсували це стрільбою. Ми розуміли, що можемо переграти таким чином 90 відсотків команд у нашій групі. Це був момент, коли ми зрозуміли: «Гаразд, у нас є дві спроби життя, три спроби і навіть четверта – турнір останнього шансу, що відбирається». Ми знали, що потрапимо в трійку кращих, тому що у нас дуже потужний пул карт.
Ви згадуєте 9INE як схожу на вас команду, яка потрапила в групу смерті, але ви не були частиною цієї смерті, проте ви вижили. Завдяки чому так сталося?
Коли ви так багато граєте, ви знаєте справжню силу команд у вашій групі. Справжня сила, а не статистика, не результати — як FORZE або ENCE в EPL — ми знали справжню силу команд. Ми знали, що G2 і Heroic точно впораються, великі пси, але проти будь-якої іншої команди ми знали, що у нас є перевага в пулі карт. Це як майже автоматичний рахунок 1-0 у будь-якому матчі, також ми знали, що добре попрацювали за останні три місяці.
Забігаючи наперед, вашим хлопцям знадобиться деякий час, щоб усвідомити, що вони тепер не є аутсайдерами. Як плануєте готуватися до Парижа?
По-перше, цей турнір не закінчено, тому що ми граємо, щоб потрапити на Legends Stage. Ми не знаємо, з якою командою будемо грати, але подивимося, ми дізнаємося сьогодні. Потім ми повернемося до фарму, можливо, як до турнірів CCT… Загалом у нас було десять чистих днів тренувань, включаючи буткемп. Ми практикувалися тільки в матчах на турнірах, тому будемо продовжувати це робити. Це було частиною нашого успіху, то чому ми повинні щось змінювати?
Єдиною проблемою був виїзд з України, очевидно, ви знаєте, що там відбувається. Я просто хочу віддати належне нашим Збройним силам, тому що ми ці три місяці грали без електрики. У нас над головою літали ракети і ці хлопці, мої товариші по команді, змогли пройти через це, незважаючи ні на що. Ми вилітали з сервера і відключалися під час матчів, але все одно вигравали. На нас нічого не могло вплинути, тому що ми знали, хто там стоїть на передовій. Ми робимо це для них, я знаю, що вони дивляться, і ми робимо це для всіх українців, які вболівають за нас. Слава Україні.
І останнє, я помітив, що ви не потиснули руку FORZE…
Так, я поясню, це дуже просто. У них є спонсор – одна з найбільших нафтових компаній Росії «Лукойл». Вони платять податки і платять за російські танки, які розстрілюють нас на українській землі. Вони заправляють російські літаки, які посилають ракети на наші міста. Поки ми грали в цьому матчі, на території України лунала повітряна тривога. Вся карта України була червоного кольору. Тож як можна потиснути руку людям, які підтримують війну? Це питання дуже легке для нас. На першій лінії, в тилу, в Інтернеті, ставлення однакове. Сподіваюся, колись це закінчиться. І я згадаю hooch, якого можна поважати за його позицію, але всі інші… Все дуже просто.
Нагадаємо, що сьогодні Monte розгромили FORZE і вперше в історії якийсь український клуб окрім NAVI вийшов на Мейджор з CS:GO.