Попри поширений стереотип, що лайвстримінг залишається розвагою переважно для школярів, статистика Streams Charts свідчить про інше. Українськомовну аудиторію трансляцій сьогодні формують не лише геймери, а й студенти, молоді спеціалісти, IT-фахівці та офісні працівники. Демографічні показники, професійна структура та інтереси дозволяють скласти актуальний портрет українськомовного глядача у 2025 році.
Хто дивиться українськомовні стрими: вік, сімейний стан і дохід
90% українськомовної аудиторії лайвстримінгу становлять чоловіки, тоді як жінки займають близько 10%. За гендерною структурою цей сегмент ближчий до кіберспорту та хардкорного геймінгу, ніж до більшості популярних соціальних платформ. Для рекламодавців це означає, що тут зосереджена аудиторія, яка потенційно найбільше зацікавлена в технологіях, ігровому обладнанні, автомобілях, спортивних товарах і фінансових сервісах.
Майже половина всіх глядачів належить до покоління Gen Z та молодших міленіалів віком до 30 років. Це свідчить про те, що українськомовний лайвстримінг орієнтований насамперед на молодих дорослих із уже сформованими звичками споживання цифрового контенту, а не на підліткову аудиторію.
Частка глядачів молодше 20 років становить лише 21,8%. Таким чином, українськомовні трансляції вже давно перестали бути розвагою виключно для школярів. Більшість аудиторії перебуває на етапі навчання у закладах вищої освіти або початку професійної кар’єри.
За даними дослідження, 60,2% глядачів не перебувають у стосунках. Типовий представник аудиторії — молодий чоловік без сім’ї та дітей. Така структура значною мірою пояснюється віковими особливостями аудиторії та впливає на її контентні вподобання, серед яких переважають ігри, розважальні трансляції, спорт, реакційний контент і живе спілкування зі спільнотою.
Ще одна характерна риса аудиторії — рівень доходів. Майже три чверті глядачів (73,4%) заробляють до 20 тисяч доларів на рік. Це пояснюється великою кількістю студентів і молодих фахівців, які лише розпочинають кар’єру. Водночас така аудиторія вже є достатньо платоспроможною та здатною здійснювати не лише повсякденні, а й великі покупки.
У результаті формується досить чіткий портрет середньостатистичного українськомовного глядача: це чоловік віком від 20 до 29 років, неодружений, без дітей, із доходом до 20 тисяч доларів на рік, який активно споживає цифровий і розважальний контент.
Від ігор до цифрової культури: інтереси та професійний профіль аудиторії
Відеоігри залишаються головним інтересом українськомовної аудиторії — ними цікавляться 76,2% глядачів. Водночас сучасний лайвстримінг поступово виходить за межі виключно ігрового контенту та стає частиною ширшої цифрової культури й creator economy.
Помітною є різниця між інтересом до відеоігор та кіберспорту. Якщо іграми цікавляться понад три чверті аудиторії, то кіберспорт приваблює 48,8% глядачів. Це означає, що значна частина користувачів віддає перевагу звичайному ігровому контенту без прив’язки до професійних турнірів або змагальної сцени.
Водночас дедалі більшого значення набуває особистість самого автора контенту. Інтерес до інфлюенсерів становить 39,9% і перевищує популярність кіно, музики, традиційного спорту та аніме. Для багатьох користувачів головною причиною перегляду стає не конкретна гра, а сам стример.
Технологічна тематика також посідає важливе місце серед інтересів аудиторії. Комп’ютерами, електронікою та суміжними темами цікавляться 38,5% глядачів. Це свідчить про високий рівень технологічної залученості українськомовної стримінгової аудиторії та робить її привабливою для виробників техніки, комплектуючих і периферії.
Найбільшою соціальною групою серед глядачів залишаються студенти, які становлять 27,2% аудиторії. Кожен четвертий користувач продовжує навчання, що також пояснює молодий середній вік аудиторії та відносно невисокий рівень доходів.
Водночас безробіття серед українськомовних глядачів є низьким — лише 4,6%. Переважна більшість аудиторії або навчається, або вже працює, що свідчить про високий рівень економічної активності.
Цікаво, що кіберспорт значно випереджає традиційний спорт за популярністю. Якщо спортивними подіями цікавляться 17,5% аудиторії, то кіберспортом — 48,8%. Для молодого покоління цифрові змагання вже стали значно важливішою формою спортивного контенту.
Ще одним помітним напрямом інтересів є аніме, манґа та комікси. Такою культурою цікавляться 19,4% глядачів, тобто майже кожен п’ятий представник українськомовної аудиторії.
Загалом статистика демонструє, що українськомовний лайвстримінг давно перестав бути виключно простором для геймерів. Значну частину аудиторії формують студенти, IT-фахівці, офісні працівники та представники інших сучасних професій, а серед ключових інтересів поряд із відеоіграми присутні технології, електроніка, інфлюенсери та цифрова культура. Це дозволяє розглядати лайвстримінг не як вузькоспеціалізовану ігрову нішу, а як один із провідних цифрових медіаформатів для молодого покоління українців, де поєднуються розваги, технології, освіта, інтернет-культура та професійне середовище майбутньої цифрової економіки.