Відомий кіберспортивний журналіст Річард Льюїс випустив чергову провокаційну статтю, яка містить багато суперечливих відомостей і дуже образила багатьох українців. В статті здебільшого відчувається співчуття автора до росіян, які потерпають від санкцій в кіберспорті.
Загалом Річард ставить під сумнів санкції, що було введено проти росіян на початку війни.
Автор каже, що з одного боку від росіян вимагають відхреститися від Путіна, з іншого боку всі вони залякані російськими законами, які загрожують їм багаторічним ув’язненням за висловлення антивоєнних думок. Також журналіст говорить про те, що багато компаній почали користуватися санкціями, як можливістю не платити росіянам за їх роботу.
Те, що починалося як добрі наміри, привело нас у справді дивну ситуацію. Рішення скопіювати міжнародний традиційний спорт і запровадити санкції проти багатьох російських організацій і гравців спочатку здавалося доцільним, але зараз це здається майже абсурдним.
Річард наголошує на дволикості санкцій, коли деякі компанії вводять санкції проти російських команд та гравців, але самі співпрацюють з російськими компаніями, як, наприклад ESL.
ESL продовжує спонсоруватися російським букмекером 1xbet, попри те, що сам ESL вимагав від російські організації грати без власної назви. 1xbet особливо кричущий, оскільки компанія була заборонена в Україні за нібито «діяльність в інтересах» російської держави.
Річард говорить про те, що санкції проти російського кіберспорту штовхають його об’єднуватися з Китаєм, що порушує глобальну місію кіберспорту об’єднувати, проте журналіст не забуває і про Україну, чомусь називаючи війну партизанською.
Все більше зростає коаліція країн СНД і Китаю, які прагнуть створити щось для протидії виключенню росіян, що завдає величезного удару глобальній місії, яку кіберспорт часто озвучував протягом багатьох років. Звичайно, представники українського кіберспорту також стикаються з труднощами, які майже неможливо вирішити в контексті кіберспорту. Руйнування будівель, економічний колапс, гравці, які не можуть повернутися додому, щоб не потрапити в жорстоку партизанську війну та невизначене майбутнє.
Як приклад безглуздості санкцій Льюїс приводить NAVI, які обіцяли вивезти росіян до Європи, але так і не виконали обіцянку. З одного боку вони звільнили багато росіян з академій та навіть російських адміністраторів з фейсіта, з іншого, за словами Льюїса, двоє росіян з основного складу з CS:GO так і залишилися в Росії та нікуди не переїхали. (За нашими джерелами принаймні Електронік так і залишається жити в Росії, попри обіцянки керівництва NAVI).
Хоча двоє російських гравців, які залишилися в основному складі CS:GO, погодилися переїхати в червні, згідно з джерелами, знайомими з ситуацією, цього не сталося. Згідно з попереднім планом, вони повинні були відправитися до Сербії, але з багатьох причин, у тому числі геополітичних у цій країні, процес переїзду було призупинено. Всупереч прямих заяв керівництва NAVI, ці гравці все ще грають в команді.
Річард наголошує, що непослідовна політика NAVI вилилася в хейт проти s1mple, який намагався говорити про мир і єдність народів у цей час. В результаті фанати кіберспорту почали називати його зрадником і боягузом і закликали повернутися і піти воювати в збройні сили України.
Річард каже, що спілкувався з одним зі співробітників NAVI з цього приводу. Надалі автор висловлює думки, яки буде дуже важко сприйняти українцям.
Як сказав один співробітник Na’Vi, з яким я брав інтерв’ю, «S1mple зробив щось у Twitter, щоб зупинити ненависть до росіян. Цим він оголив власну шию. Це було безглуздо. З цього моменту він став ворогом України в очах українців, тому що не підтримував ненависть». Таким чином, ми можемо існувати в часи, коли навіть найбільшого представника кіберспорту в Україні можна буде вважати ворогом власного народу через те, що він бажає краще зрозуміти поділ між владою та громадянами, а також не хоче завдавати шкоди собі так само, як і деякі інші спортивні зірки України. У цьому конфлікті, здається, мало цінують тих, хто відмовляється від військової служби через сумління.
Річард каже, що спілкувався з багатьма росіянами з кіберспорту і вони не підтримують вторгнення в Україну, проте не можуть про це говорити.
Я спілкувався з багатьма різними працівниками кіберспорту (всі вони побажали залишитися анонімними з очевидних причин) з Росії, і історія у всіх майже однакова. Вони не підтримують вторгнення в Україну та співчувають не лише українцям, а й їхнім численним українським друзям і колегам, які працюють в індустрії кіберспорту. Na’Vi, українська організація, користується величезною популярністю в Росії та донедавна включала багатьох росіян, як гравців, так і співробітників.
Один зі співрозмовників Річарда жаліється, що не може поїхати з Росії, бо на всіх росіян наклеїли ярлик терористів.
Інший сказав мені, що на них наклеїли ярлик терористів і що подальше насильство змусило їх відчути, що виїхати з Росії є неможливим і небезпечним. «Сьогодні день, коли всі в Росії відчувають ненависть світу», – сказали вони. «Зараз я розумію, що дійсно нікуди не поїду, тому що я ворог. Я росіянин».
У статті англійський журналіст приводить у приклад Віталія V1lat Волочая, говорячи про обіцянку українського коментатора дістатися кожного росіянина в кіберспорті, який мовчить про війну в Україні і називаючи Вілата пошановувачем нацистської групи (посилання в статті веден на сторінку вікіпедії про SS Галичина).
В кінці статті Річард приходить до думки, що більшість російських команд незабаром будуть вимушені піти зі світового кіберспорту, а більшість працівників кіберспорту Росії будуть змушені шукати роботу в іших сферах діяльності.
Ситуація лише погіршуватиметься, і неминучим результатом стане те, що російські команди без коштів і бажання переїхати більше не будуть частиною міжнародної кіберспортивної спільноти. Їм доведеться звернути увагу на внутрішні та азіатські змагання. Багато хто, швидше за все, просто припинить роботу і залишить багато співробітників без зарплати і без реальних можливостей продовжувати працювати у світі кіберспорту.
Англомовну повну версію статті ви можете прочитати на цій сторінці.
Коментар Gameinside: У своїй статті Річард Льюїс демонструє нам точку зору людини, яка жодним чином не відчуває жахи війни і є лише стороннім спостерігачем. Журналіст оцінює події лише з позиції їх негативного впливу на глобальний розвиток кіберспорту і на життя окремих росіян, яких кенселять з індустрії через здавалося б ніяк не пов’язану з ними агресію Путіна.
Авторе не може оцінити ситуацію через призму реалій колективної відповідальності, бо неможливо відкидати ті факти, що саме росіяни обрали Путіна і що попри війну у Путіна все ще зберігається величезна підтримка в його країні.
Нажаль автор не розуміє, що тільки повне виключення росіян зі світової спільноти може стимулювати революційні зміни в суспільстві РФ, які зможуть покласти край правлінню Путіна і наблизять кінець війни в Україні.
Нажаль як росіянам, так і таким журналістам, як от Річард Льюїс, які навіть зараз є прихильниками дружби між народами України та Росії, найбільше підігрують самі українці в кіберспорті, а саме їх непослідовність.
В той час, як V1lat каже, що всі росіяни мають горіти в пеклі, він жодного поганого слова не каже про росіян в NAVI. Чи повинні росіяни в NAVI теж горіти в пеклі, чи це особливі росіяни?
В той час, як весь український традиційний спорт викинув росіян, NAVI продовжують їх наймати і знімати ролики з нами.
Українці Міра та Яторо продовжують грати за російську команду Spirit, ще один українець Mag продовжує тренувати російську команду російського букмекера BetBoom, молодий український гравець w0nderfull іде до лав російської команди через кілька місяців після початку повномасштабної війни і це лише найбільш резонансні випадки.
Поки українці будуть толерувати співпрацю з росіянами під час війни, яку слід чесно називати колаборацією з ворогом, нам годі й сподіватися, що на заході не будуть поширюватися думки, які розповсюджує такий відомий журналіст, як Річард Льюїс, оформлюючи статтю “фотографією дружби народів” де зображена п’ятірка NAVI з трьома українцями та двома росіянами, зробленою через два місяці після початку повномасштабної війни.
Якщо ми хочемо, щоб росіян дійсно виключили зі світового кіберспорту, всі українські команди і компанії мають розірвати всі зв’язки з росіянами і тільки після цього консолідовано вимагати у світового кіберспорту санкцій щодо росіян, як представників країни-агресора. Так зробив традиційний спорт і в переважній більшості випадків це мало успіх. Так може бути і в кіберспорті, проте українцям потрібно почати з себе.