Габріель «FalleN» Толедо, після зміни ролі на рифлера, розповів, що зробив це, аби привести FURIA у відповідність до команд топ-рівня.
Бразильський капітан також поділився думками про molodoy, ситуацію з трансферами, яка гальмує розвиток бразильської сцени, а також про свій дебют як рифлера на PGL Astana — в груповій стадії його середній рейтинг склав 1.08.
Пропонуємо вашій увазі повний переклад інтерв’ю.
Оновлений інтернаціональний склад FURIA вийшов у плей-оф на PGL Astana. Це має бути чудовий результат, враховуючи нестачу практики у вас, правда ж?
Привіт усім. Все склалося якнайкраще для нас — ми вийшли в плей-оф на першому ж турнірі. У нас було лише сім-десять днів справжніх тренувань разом, і, знаєте, я дуже задоволений результатом, але наша робота ще далеко не завершена. Ми хочемо перевірити себе проти ще сильніших команд на арені під тиском, тож подивимось, як усе піде.
Я хотів спитати тебе про цю зміну. Для тебе особисто це, мабуть, найбільша трансформація — ти перейшов з ролі снайпера на роль ріфлера. Чому саме такий напрямок ти обрав для FURIA?
Я зробив цей крок, тому що бачу: ті команди, які перемагають найчастіше, мають снайперів, які грають просто божевільно. У них є ZywOo, m0NESY, sh1ro — всі ці хлопці демонструють рівень гри з AWP, якому я останніми роками не міг відповідати. І не лише тому, що водночас виконував роль інгейм-лідера.
Можливо, частково й через це, але я не сказав би, що лише через це. Думаю, ці хлопці грають на зовсім іншому рівні, і якщо FURIA хоче боротися за трофеї в майбутньому, нам потрібен снайпер, який може бути хоча б десь поруч із ними, бо саме вони можуть вирішити долю матчу.
По-друге, ти можеш зробити лише дві заміни в складі одночасно, інакше втрачаєш майже всі очки. Я міг би завершити кар’єру вже в червні, але вирішив спробувати себе в іншій ролі — подивитися, як я гратиму лише як капітан. У мене була думка, що я зможу добре справитися, я мав чітке бачення, як працювати з командою і як керувати грою, але я не знав, наскільки добре зможу реалізовувати себе в плані кілів. І я цілком задоволений тим, як пройшов мій перший турнір — відчув, що можу справді впливати на гру.
Я хотів запитати про твою індивідуальну форму на цьому турнірі, з огляду на те, що ти зробив чимало вбивств. Що для тебе найважче в адаптації до ролі опорника чи рифлера?
Я думаю, найважче — це гра на деяких позиціях якоря. Наприклад, B на Mirage — це місце, з яким мені було найважче на цьому турнірі. Зазвичай у мене є уявлення, що там слід робити, але коли все починає летіти на тебе, то виявляється, що це зовсім не так. Тут потрібно мати ігрову звичку, досвід. Думаю, мені треба більше раундів у таких ситуаціях, щоб повністю контролювати, що саме я повинен робити.
Тож так, найважче — це гра соло опорником. Усі ці TACOs, усі хлопці, які тримають сайти наодинці — велика повага їм, це справді важка робота.
Ваш новий снайпер molodoy діє нестабільно, що цілком очікувано з огляду на всі обставини. Як він адаптувався до вищого рівня і до спілкування англійською?
У грі спілкування зазвичай дуже просте, бо ми використовуємо базові слова, а він багато грає на FACEIT, тому звик до такого середовища. Я б сказав, що він майже не втрачає важливої інформації під час комунікації — і це дуже важливо. І хоча він був нестабільний у деяких матчах, були ігри, де саме він багато чого для нас вирішив.
Він дуже розумний гравець з погляду вміння пов’язувати речі без потреби в постійних підказках, а це дуже цінно. Він бачить загальну картину під час гри, і я вважаю, що це або в тебе є, або нема — і я радий, що в нього це є. Я розглядаю його як гравця, якому потрібно ще трохи часу для розвитку.
Звісно, я маю сподівання і очікую, що він зможе стати зіркою у майбутньому. Чим швидше це станеться, тим краще, але природно, що йому потрібно розвиватися. Йому потрібен досвід на ТІР-1 сцені, потрібні матчі під тиском — і команда та штаб готові допомагати йому в усьому, бо ми дуже віримо в його потенціал.
Поговорімо трохи більше про перехід на інтернаціональний склад. Останнім часом багато говорять про дуже високі суми викупу гравців в Бразилії. Це одна з причин, чому ви вирішили перейти на інтернаціональний склад?
Останній раз, коли нам вдалося зібрати ту саму “бразильську команду мрії”, яку ми хотіли, був у 2017–2018 роках — коли ми були в SK і взяли гравців з Games Academy, TACO і fnx. Я відчував, що це був останній раз, коли вдалося зібрати дуже сильних гравців із різних команд. Після того в нас була можливість спробувати забрати KSCERATO і yuurih з FURIA, але цього так і не сталося — це був перший раз, коли ми не змогли зібрати найкращих бразильських гравців разом.
Після цього були ще деякі можливості, але вони здебільшого не реалізувалися саме через дуже високі суми викупу. Дехто з молодих гравців, які останнім часом вийшли на сцену, прийшли з академічних складів, а в академіях зазвичай підписують контракти, які, як на мене, не зовсім справедливі для їхньої кар’єри.
З одного боку, ти думаєш: «Мені дають шанс у цій команді, я підпишу великий контракт, це добре для мене» — і це правда, з певного погляду. Але з іншого боку — часто не прописано чітко умов щодо трансферів. І я вважаю, що як для гравців із академій, так і для команд у Бразилії було б краще, якби були якісь стандарти, які обмежували б розмір цих сум викупу.
Бо як тільки гравець розвивається, він по суті “застрягає” у своїй команді, а буває, що решта складу просто не того рівня, що він. Виходить, що таким чином бразильським командам ніколи не вдасться зібрати всіх найкращих гравців разом.
Тож так, одна з причин, чому ми перейшли на інтернаціональний склад — це набагато ширший вибір. Наприклад, YEKINDAR — він тоді ніде не грав, але він готовий до ТІР-1, він дуже сильний гравець, і він просто був доступний. Якщо говорити про європейських гравців, англомовних, то вибір і можливості у тебе набагато більше.
Чи відчуваєш ти, що це стримує розвиток бразильської сцени зараз? Адже в країні багато хороших команд, але немає жодної, яка реально претендує на трофеї ТІР-1.
Так, зараз нам справді не вистачає ключового елементу. Особисто я вважався одним із найкращих снайперів у Бразилії за останні роки, але я грав не так добре, як найкращі снайпери у світі. Це просто факт, і мені абсолютно нормально це визнавати. Нам дуже не вистачає зіркового снайпера, і ще той факт, що ми не можемо зібрати найкращих бразильських гравців разом. І тому ми ніколи не дізнаємося, наскільки далеко ми могли б зайти. Але, як на мене, головна проблема — це саме позиція снайпера.